Назад

7 липня – День працівника природно-заповідної справи України

Ще з часу виникнення самої ідеї заповідання, яку висловив у 1895 році великий вчений, засновник науки про ґрунтознавство В. В. Докучаєв, наукові кола та прогресивна громадськість вважали збереження заповідних еталонів кожної природно-історичної області своїм святим обов’язком, справою совісті й честі нації. Загалом заповідну справу можна визначити як теорію та практику збереження і відновлення ландшафтних комплексів, а також їх раціональне використання у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Після проголошення незалежності України було зроблено перший крок до створення сучасної моделі управління заповідною справою. Так, у Законі України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що центральним органом виконавчої влади в галузі заповідної справи є Мінприроди України. У вересні 1994 року Верховна Рада України затвердила Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні, якою визначено стратегічні управлінські завдання підтримки наукових досліджень у цій галузі.

Розвиток промисловості та сільськогосподарського виробництва, інтенсивне будівництво, розширення мережі шляхів, осушення болотних масивів та річкових долин, розорювання всіх придатних для сільськогосподарського обробітку земель, зменшення лісових площ – все це призводить до значних змін у природних комплексах, впливає на екологічну рівновагу, видовий склад фауни та флори, довкілля. Саме тому збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідної справи є одним з пріоритетів державної політики у сфері економічного та соціального розвитку України.

Для відзначення нелегкої та сумлінної праці працівників природно-заповідної справи Президентом України підписано Указ від 18 серпня 2009 року № 629 «Про День працівника природно-заповідної справи», в якому зазначено, що в Україні встановлено професійне свято – День працівника природно-заповідної справи, яке відзначається щороку 7 липня.

Збереження генофонду живої природи, унікальних природних екосистем, ландшафтів є складовою системи забезпечення конституційного права людини на безпечне довкілля й одним з пріоритетів державної політики України. Ми повинні пам’ятати, що залишаємося у природи в боргу. Примножити, віддати їй те, що втрачається ,– значить зберегти різноманіття довкілля для наших нащадків.

Природно-заповідний фонд Чернігівщини є унікальним в Україні та нараховує 662 об’єктів загальною площею 260,72 тис. га, що становить 7,81 % від площі області, найбільшими з них є Ічнянський та Мезинський національні природні парки, регіональні ландшафтні парки «Міжрічинський», «Ніжинський» та «Ялівщина».

Заповідна справа в області знаходиться в постійному розвитку. На сьогодні проводяться роботи по створенню нових об’єктів та територій природно-заповідного фонду в м. Чернігів, Новгород-Сіверську та Ріпкинському районах. Постійно визначаються нові природні території цікаві для подальшого заповідання.

Сьогодні кожен з нас, як людина, як особистість, як невід'ємна частина всього живого на Землі, має обернутися і подивитися, що саме він залишає за собою - голу пустелю чи квітучий сад. Від ставлення та поваги до природи залежить не тільки наше життя, але й майбутнє нащадків. Зараз саме ми повинні заповісти майбутнє нашим дітям.

Тому користуючись нагодою щиро вітаємо із Днем працівника природно-заповідної справи всіх співробітників природоохоронних установ, колег, однодумців та всіх тих, кому не байдужа доля унікальних та цінних куточків природи.

Цінуємо ваш професіоналізм та віддану сумлінну працю, покликану зберегти й примножити для прийдешніх поколінь багатство і розмаїття мальовничої краси нашої країни. Бажаємо, щоб благородна справа охорони довкілля приносила вам тільки радість і надихала на нові звершення у вашій роботі. Міцного вам здоров’я, родинного благополуччя, миру і добра, бадьорості та відмінного настрою.

Назад