Назад

Стан навколишнього природного середовища Чернігівської області

Стан навколишнього природного середовища залежить від рівня збереженності природних комплексів та рівня антропогенного впливу на них.

Ландшафтам Чернігівського Полісся властивий високий ступінь поширення природних територій. Значна частина з них зберігає потенційні можливості відновлення – повернення до природного стану або деякого наближення до нього. Добре збережені заплавні ландшафтні комплекси середніх та великих річок – Десни, Сейму, Снову, Сожу.

Природно-заповідний фонд області нараховує 662 об’єкти загальною площею 261 тис. га, що становить 7,81 % площі області.

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації здійснює збір, обробку та узагальнення інформації про стан складових довкілля від установ та підприємств області, які здійснюють дослідження.

Аналіз моніторингових даних та інтегральна оцінка стану довкілля області вже більше 10 років підтверджують «задовільний» стан довкілля області, хоча проблеми в екологічному стані на території області стосуються в тій чи іншій мірі практично кожного природного ресурсу.

В 2016 році та перші місяці 2016 року якість атмосфеpного повітря міста Чернігів не змінилася.

За результатами досліджень загальний рівень забруднення повітря в місті Чернігів оцінюється, як низький, хоча щомісячно фіксуються перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту в 1,5 - 2,0 рази. Перевищень максимально разових концентрацій не зафіксовано.

Аналіз середньомісячної потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі показує, що перевищень мінімального рівня дії, який складає 30 мкР/год, не спостерігається. Не зважаючи на суху погоду влітку та горіння торф’яників потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становить в середньому 8 -12 мкР/год, що не відрізняється від показників минулих років. По декілька днів на місяць фіксуються максимальні разові рівні 13,0 - 14,0 мкР/год на постах м. Остер та м. Семенівка. Коливання показників залежить від температурного режиму, напрямків та сили вітру, кількості опадів.

Екологічний стан досліджених водних об’єктів, у порівнянні з останніми роками, не набуває суттєвих змін. За індексом забруднення поверхневі води відповідають ІІ або ІІІ класу якості (чиста та помірно забруднена).

Щомісячно фіксується підвищений вміст заліза загального та марганцю, що є характерною ознакою річок Поліської зони. Незначні коливання концентрацій залежали від сезонних явищ.

Влітку 2016 року, у зв’язку з несприятливими погодними умовами, які склалися на території області, погіршився гідрохімічний стан поверхневих водних об’єктів. Виникнення органічного забруднення зумовлене протіканням природних процесів. Забруднення поверхневих вод амонієм сольовим та нітритами пов’язано із надходженням органічних та біогенних речовин з дощовими та талими водами з урбанізованих територій та сільськогосподарських угідь та скидами недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд підприємств комунальної сфери.

Найбільш критична ситуація склалася на водоймах р. Остер в межах Ніжинського, Носівського та Козелецького районів, р. Удай на території Варвинського району. Були виявлені зміни кольору води та наявність стороннього запаху, на р. Остер зафіксовано зморні явища.

На початок серпня 2016 року ситуація на річках покращується до природних, рівень розчиненого кисню у водоймах області вже відповідає гранично-допустимим концентраціям.

Аналіз моніторингових екологічних даних вказує на те, що природне середовище Чернігівщини, на сьогоднішній день, ще здатне до самовідновлення.

Назад