Назад

17 червня - Всесвітній день боротьби з оспустелюванням та посухами

Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994р. (резолюція 49/114). Тоді ж прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням. Державам запропоновано присвятити цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародного співробітництва у боротьбі опустелюванням і наслідками посух та про хід реалізації Конвенції про боротьбу з опустелюванням.

Опустелювання – це один з найбільш тривожних світових процесів деградації довкілля. Воно загрожує здоров'ю і джерелам засобів до існування більше 1 млрд. людей.

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення. Згадані проблеми є надзвичайно гострими в Україні. Водною та вітровою ерозією уражені близько 57 відсотків території країни; понад 12 відсотків земель страждають від підтоплення. За різними критеріями забрудненими є близько 20 відсотків українських земель. Щороку фіксується майже 23 тис. випадків зсувів. Внаслідок абразії руйнується до 60 відсотків узбережжя Азовського і Чорного морів та 41 відсоток берегової лінії дніпровських водосховищ. Більш як 150 тис. гектарів земель порушені внаслідок гірничодобувної та інших видів діяльності. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч. Щороку з урожаєм сільськогосподарських культур з кожного гектара безповоротно відчужуються 77-135 кілограмів поживних речовин (азот, фосфор, калій). Проблеми деградації земель та опустелювання загострюються через швидкі темпи зміни клімату, що супроводжується підвищенням середньорічних температур, повторюваності та інтенсивності екстремальних погодних явищ, у тому числі посух, які охоплюють раз у два - три роки від 10 до 30 відсотків території країни, а раз у 10-12 років - від 50 до 70 відсотків її загальної площі. Деградація земель та опустелювання також призводять до втрат біорізноманіття, погіршення стану або зникнення водних об’єктів, загострення проблем водозабезпечення населення і галузей економіки та, як наслідок, погіршення умов життя людей. Причини такої ситуації мають комплексний характер та історичні передумови. Особливо слід відзначити порушення екологічно збалансованого співвідношення між основними видами земельних угідь, а саме: сільськогосподарськими угіддями (а у їх складі між площами ріллі, сіножатей пасовищ та ін.), лісами тощо, використання недосконалих технологій в сільському господарстві промисловості, енергетиці, транспортній та інших галузях господарства, орієнтацію на досягнення коротко та середньострокових економічних вигод, ігноруючи природоохоронну складову та негативні наслідки у довгостроковій перспективі. Саме тому в Україні розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №271-р ухвалено внесений Міністерством екології та природних ресурсів Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.

Реалізація цього Національного плану дій сприятиме покращенню стану уражених екосистем і запобіганню поширенню деградації земель та опустелювання, поліпшенню умов життя населення уражених територій, генеруванню глобальних вигод через збереження і відновлення біорізноманіття та зменшення викидів парникових газів завдяки впровадженню заходів з охорони, відтворення та невиснажливого використання земель, мобілізації додаткових ресурсів, у тому числі шляхом налагодження ефективного партнерства між національними та міжнародними суб’єктами.

Назад