Назад

ВЕРЕСНЕВА ФОТОСЕСІЯ В МІЖРІЧИНСЬКОМУ

Осінь - дивовижна пора року.

Період підготовки природи до зимового спокою.

Час, коли рослини зачаровують яскравими барвами - наповнюють світ довкола неймовірними емоціями, почуттями, неповторною красою. 

Природа дарує останні теплі енергетичні потоки перед переходом до зимового затишшя.

Запрошуємо насолодитися осінніми чарами парку.

Детальніше...

РОСЛИНИ ЛІТА

Cеред багатої різноманітності лікарських рослин РЛП "Міжрічинський" - купина. Найрозповсюдженішими у нашому регіоні є її 2 види: купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All.) та к. пахуча (Polygonatum odoratum (Mill.) Druce). У народі "неопалимою купиною" називають іншу рослину - ясенець, з якою пов'язано багато легенд і повір'їв. А ось справжня купина виглядає саме так.

Згідно з переказами цар Соломон позначив своєю печаткою купину як корисну рослину, і сліди печатки на її кореневищі нібито збереглися до цих пір. Народну назву "соломонова печатка" ця рослина отримала саме завдяки своєму кореневищу. Воно товсте, горизонтальне, з округлими слідами відмерлих торішніх стебел, схожих на сліди печатки.

Здавна відомі лікарські властивості цієї рослини, яка здатна лікувати чимало хвороб і у народній медицині застосовується як зовнішньо, так і внутрішньо.

Але потрібно знати, що рослина є досить отруйною, адже містить у своєму складі алкалоїди.

У давні часи жінки, щоб мати натуральний рум’янець, натирали щоки ягодами або шматочками кореневища. Але насправді - то рослина викликала подразнення чи, навіть, хімічний опік.

Детальніше...

ОСТАННІ ЛІТНІ ДНІ В МІЖРІЧИНСЬКОМУ

РЛП "Міжрічинський" гарний у будь-яку пору року...

Милує око природа, коли вже ранками і вечорами віє осінню.

А поки що насолоджуємося останніми сонячними літніми днями.

Спостерігаємо за дивовижним рослинним і тваринним світом парку.

Детальніше...

РОСЛИНИ ЛІТА

Разом із першим місяцем літа завершується квітування цінної деревної рослини - липи. Це вітамінна, лікарська, ефіроолійна, медоносна, декоративна рослина, що має цінну деревину. В Україні налічується 7 видів даного роду рослин. А одним із найпоширеніших є липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), що зростає і в межах РЛП "Міжрічинський".

Цікаво знати, що:

У різних слов’янських народів липу вважали священним деревом, їх висаджували біля храмів і прикрашали на деякі свята. А за кількістю згадок в слов’янському фольклорі липа займає перше місце.

Колись з липової деревини, м’якої і податливої, підробляли печатки. Ймовірно, саме тому в мові слово “липа” може означати брехня або підробка.

Детальніше...

ПТАШИНИЙ СВІТ МІЖРІЧИНСЬКОГО

У пошкоджене минулорічним буревієм гніздо знову заселилась пара чорних лелек.

«Відремонтували» його та висиджують пташенят.

Чекаємо на поповнення.

Життя вирує у парку.

Ціково спостегігати за його літнім буянням. 

Неповторна та дивовижна природа Чернігівщини.

Міжрічинський - один з найбільших регіональних ландшафтних парків в Україні.

Бережіть природно-заповідний фонд рідного краю - колиску первозданної природної краси.

Фото з РЛП "Міжрічинський"

Детальніше...

РОСЛИНИ ВЕСНИ

Ароматною рослиною травня у наших лісах є конвалія звичайна - Convallaria majalis L., яку часто помилково вважають рідкісною (а іноді, навіть червонокнижною рослиною!). Проте, це досить типова рослина лісів, яка навіть може домінувати у трав'яному ярусі.

Цікаво знати, що:

рослина є лікарською і отруйною, тому самолікування заборонено;

вирощування конвалій з декоративною метою почалося ще в Стародавньому Єгипті більше 2000 років тому;

згідно зі статистикою, запах конвалій є одним з найбільш поширених в парфумерній промисловості. Але отримують його виключно штучним шляхом.

У косметології ефірна олія конвалії — рідкісний і цінний інгредієнт, який додають лише в елітну парфумерію та делікатні креми;

у багатьох народів є свої традиції, так чи інакше пов’язані з цією рослиною. У Нідерландах, наприклад, вважається, що після весілля молодята повинні посадити ці квіти в саду, щоб забезпечити собі довгий і щасливий шлюб. А у Франції 1 травня святкується День конвалії;

Детальніше...

РОСЛИННИЙ СВІТ МІЖРІЧИНСЬКОГО

Весна - пора квітування. Стародавня українська легенда свідчить: «Якщо вип’єш нектар із двадцяти рожевих і двадцяти фіолетових квіток, то серце твоє стане здоровим і добрим, а помисли — чистими». Серед розмаїття кольорів квітів весняних рослин - медунка. І саме про неї - ця народна легенда.

У флорі РЛП "Міжрічинський" - медунка темна (Pulmonaria obscura) та медунка вузьколиста (Pulmonaria angustifolia - регіонально рідкісний вид).

У народі вважалося, що саме наприкінці квітня рослина володіє цілющими властивостями, тому можна готувати на її основі різноманітні відвари і зілля.

Цікаво, що основна її відмінність від інших рослин полягає в тому, що залежно від стадії цвітіння забарвлення пелюсток буває різним. Спочатку з'являються рожеві бутони, потім квіти набувають фіолетового або синього відтінку.

Детальніше...

ПТАШИНА ВЕСНА У МІЖРІЧИНСЬКОМУ

Чи прислухались ви коли-небудь, як весною співають птахи? І не лише уславлені співаки — солов’ї, дрозди, малинівки, зяблики, а й безголосі птахи: натхненно клацає дзьобом лелека, барабанить по сухій гілці дятел, піднімається й падає, розправивши крила, бекас. І тоді лунає над лісовим болотом його «бе-е-е...».

Весняна пісня птахів — це сигнали про те, що територія зайнята, що на ній будується гніздо.

Найголосніше птахи співають рано-вранці і ввечері. Але з’являються пташенята — і їм стає не до співу. Майже весь свій час вони витрачають на їх годування.

Крім пісень, у птахів є ще й звуки, якими вони сигналізують про ту чи іншу подію: знахідку корму, появу хижака та ін. На відміну від пісень, ці звуки переважно короткі, почути їх можна щодня.

Детальніше...

ЧЕРВОНОКНИЖНІ КОМАХИ ЯЛІВЩИНИ: МАХАОН

Вкотре занурюємося у світ рідкісних представників біорізноманіття Ялівщини.

Знайомтеся, махаон – червонокнижний вид родини Косатцевих зі статусом вразливий. Проте на Чернігівщині стан популяції комахи не викликає особливого занепокоєння.

Цей дивовижний метелик – один з близько 200 видів роду.

Цікаво, що махаон – один з найбільших метеликів фауни України, розмах крил якого сягає 69-92 мм. Візерунок крил самця та самки ідентичний: загальний фон забарвлення жовтий. Однак зверніть увагу, що самки за розміром дещо більші за самців.

Зовнішній вигляд комахи вражає яскравими барвами: передні крила з темними плямами та жилками, з широкою чорною облямівкою та жовтими плямами на ній, а задні крила мають чорні хвостики, чорну облямівку з синіми та жовтими плямами та червонувате очко в задньому куті крила.

Детальніше...

ЧЕРВОНОКНИЖНІ ТВАРИНИ УКРАЇНИ: БІЗОН ЄВРОПЕЙСЬКИЙ, АБО ЗУБР

Ця масивна тварина – найбільший представник ряду Парнокопитних родини Порожнисторогих у фауні України.

Тулуб у бізона короткий з прямою або дещо вигнутою спиною. Передня частина тулуба в цього представника тваринного світу значно потужніша, що підкреслюється помітним горбом на загривку, а задня частина розвинена слабше, живіт підтягнутий. Характерною зовнішньою ознакою зубра є велика голова з широко розставленими вигнутими рогами.

У цього виду чітко виражений статевий диморфізм: самиці дрібніші, більш витонченої конструкції, з тонкими і слабовигнутими рогами. Довжина тіла самців сягає 3 м, висота в загривку – близько 1,8-2 м, висота у крижах – біля 1,6 м, довжина хвоста – 0,8 м. Пересічна маса дорослої особини становить 500 кг, хоча в окремих випадках може сягати 800-1200 кг. До речі, тварини, які існують в природних умовах, мають меншу масу, ніж ті, що утримуються в неволі.

Зубр віддає перевагу трав’яній рослинності: у харчовому раціоні домінують злаки і, меншою мірою, інші види різнотрав’я. А от восени та взимку тварина харчується жолудями, ожиною, чорницями, осоками.

Детальніше...

ОСТАННІ ЗИМОВІ ДНІ У МІЖРІЧИНСЬКОМУ

Минають останні дні зими... Рослини знаходяться у стані спокою і, як і ми, чекають весну... Але ось незабаром у природі почнуться процеси, які спонукають бруньки спокою прокинутися, і ми будемо із задоволенням спостерігати за пробудженням рослин після холодної пори... 

А поки милуємося не менш мальовничими зимовими краєвидами регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський". Тут навіть взимку можна звернути увагу на деякі рослини, серед яких, звичайно, омела біла - Viscum album L.

Це досить цікава рослина, з якої пов'язано чимало легенд та традицій.

Згідно з легендою, однієї суворої зими, дерева, змучені від лютого морозу, попросили допомоги у Бога, і той спустив їм з неба вічнозелені кущі омели.

У англійців існує традиція, зустрічаючи Різдво, цілуватися під гіллям омели, щоб у Новому році було щастя.

Детальніше...

РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИННОГО СВІТУ ЯЛІВЩИНИ: ПІДСНІЖНИК БІЛОСНІЖНИЙ

Наближається весна – прекрасна пора року, період розквіту природи та життєвого натхнення. Природа, щоб сповістити про наближення дивовижного сезону, дарує світу свої скарби – первоцвіти. Так, завдяки появі перших квітучих рослинок пробуджується від зимового сну й загадкова Ялівщина, поступово вбираючись у зелені шати.

Важливо, що деякі види первоцвітів – вразливі рослини, які потребують особливої охорони. Окремі з них занесені до Червоної книги України. Серед них – підсніжник білосніжний, перлинка Ялівщини.

Цей представник родини Амарилісові – багаторічна трав’яна рослина 8-20 см заввишки, яка віддає перевагу добре освітленим та прогрітим сонцем місцям.

Детальніше...

КОМАХИ ЯЛІВЩИНИ: БРАЖНИК МЕРТВА ГОЛОВА

Запрошуємо поринути у дивовижний світ тварин Ялівщини. У фокусі уваги – комахи зі сторінок Червоної книги України.

Сьогодні познайомимось з рідкісним представником родини Бражники – бражником мертва голова.

Це єдиний з трьох видів тропічного роду, який поширений на всій території України. Комаха зустрічається на полях і городах, схилах ярів, у лісосмугах.

Варто зазначити, що бражник мертва голова – найбільший за розмірами представник у фауні Європи, розмах крил якого сягає 95-125 мм.

Цікаво, що упродовж року розвиваються дві генерації метелика. Літ імаго можна спостерігати у травні-липні та серпні-жовтні.

Детальніше...

РОСЛИННИЙ СВІТ ЯЛІВЩИНИ: ВОДЯНИЙ ГОРІХ ПЛАВАЮЧИЙ

Ця однорічна водна рослина зустрічається на глибині 50-100 см у добре прогрітих малопроточних водоймах, заплавних озерах і старицях, затоках річок. Рослина віддає перевагу ділянкам з коливанням рівня води протягом вегетації, з мулистими, мулисто-піщаними та мулисто-торф’янистими донними відкладами.

Водяний горіх плаваючий має гнучке стебло 50-150 см завдовжки. Цікаво, що в окремих представників цього виду довжина стебла може досягати 500 см.

Плаваючі листки рослини утворюють розетку діаметром до 20 см. Зверніть увагу, що мозаїчне розміщення ромбічних листкових пластинок забезпечується завдяки різній довжині здутих, заповнених повітроносною тканиною черешків.

У травні-червні водяний горіх плаваючий прикрашає довкілля чарівними надводними квіточками з чотирма білими пелюстками.

Детальніше...

ДО 19-РІЧЧЯ МЕЗИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Днями фахівці Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації долучилися до круглого столу, присвяченого здобуткам та перспективам розвитку заповідної справи в Україні, у тому числі сьогоденню та крокам у майбутнє Мезинського національного природного парку.

Мезинський національний природний парк спільно з Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Софії та Олександра Русових створив своєрідний майданчик із затишною атмосферою для учасників заходу. У конференції взяли участь понад 70 представників різних національних природних парків, наукових установ та екологічних організацій.

Під час зустрічі обговорили ряд актуальних питань. Серед них – вплив чужорідних видів на екосистеми та боротьбу з ними, дослідження міграції птахів та фенологічні особливості 2024 року, досвід адаптації національних парків до викликів 2024 року, флористичні відкриття, геологічні та палеогеографічні дослідження польового сезону 2024 року, інновації в еколого-освітній роботі та рекреації.

Детальніше...

10 ЛЮТОГО – 19 РОКІВ З ДНЯ ЗАСНУВАННЯ МЕЗИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Мезинська Швейцарія – мальовнича територія з визначною історико-культурною цінністю та незрівнянною виличчю незайманої природи.

Цей парк – скарбниця біорізноманіття Чернігівського краю. Могутні ліси й чагарники, запашні луки, містичні болота, водні та прибережно-водні типи рослинності формують своєрідну єдність різних екосистем у межах дивовижного заповідного простору. Близько 2200 видів тваринного світу, в тому числі 85 червонокнижних, а також 652 види рослинного світу, що становить 32,6 % судинних рослин флори Українського Полісся та 13,2 % флори України – безцінне багатство парку.

Детальніше...

ЗИМОВИЙ ЛІС ЗАПРОШУЄ НА ПРОГУЛЯНКУ

А ви знали що улісі люди стають щасливішими

Так, саме щасливішими. У людей в лісах та парках значно зменшується тривожність та поганий настрій, натомість – покращується самооцінка і людина почуває себе щасливішою та енергійнішою.

Науковці провели низку досліджень і змогли довести, що природа може покращити здоров’я і життя загалом.

Тож гайда на прогулянку до найближчого лісу чи парку, для відновлення сил.

А поки, милуємося світлинами з Міжрічинського парку.

Детальніше...

РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИННОГО СВІТУ ЯЛІВЩИНИ: ЛІЛІЯ ЛІСОВА

Сьогодні познайомимося з черговим червонокнижним представником рослинного світу Ялівщини – лілією лісовою.

Цей представник родини Лілійні – багаторічна трав’яна рослина 50-150 см заввишки, яка віддає перевагу добре освітленим місцям листяних та мішаних лісів – галявинам, узліссям.

Лілія лісова має зелене стебло, під суцвіттям безлисте, з середніми листками по 5-6 у кільцях.

У червні-липні рослинка наповнює довкілля неперевершеним ароматом яснопурпурових квіток з темно-фіолетовими плямочками, зібраними у негусту китицю. Цікаво, що трапляються екземпляри з іншим забарвленням квітів – жовто-оранжевим, червоним. Квітки у лілії лісової повислі, на довгих квітконіжках. При розквітанні пелюстки закручуються угору, а між ними звисають шість довгих тичинок.

Детальніше...

РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИННОГО СВІТУ ЯЛІВЩИНИ: ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА

Вкотре зосереджуємо увагу на таємному світі унікальних рослин регіонального ландшафтного парку «Ялівщина». Сьогодні познайомимося з червонокнижним представником родини Амарилісових – цибулею ведмежою. Рослина також відома під назвою черемша.

Цей скарб природи – багаторічна трав’яна рослина 20-40 см заввишки, яка на Чернігівщині трапляється переважно спорадично, невеликими групками, тяжіє до листяних лісів та яружно-балкової мережі.

Вразлива черемша має тригранне або напівциліндричне стебло. Цікаво, що стебло рослини завдовжки з листок або дещо довше. А листочки в цибулі ведмежої еліптичноланцетні, 10-20 см завдовжки та 3-6 см завширшки, поступово зближуються в довгий (10-20 см) черешок.

До речі, рослинка може похизуватися ніжними білими квіточками, які прикрашають довкілля у травні-червні. А суцвіття у черемши – напівкулястий 10-30-квітковий зонтик.

Детальніше...

РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИННОГО СВІТУ ЯЛІВЩИНИ: ЛЮБКА ДВОЛИСТА

Продовжуємо екскурс зеленими стежками Чернігівщини. Вкотре пропонуємо віртуальну подорож до дивовижного світу «Ялівщини». У фокусі уваги – унікальні рослини парку.

Із неймовірним захопленням розкриємо таємницю червонокнижного виду – любки дволистої.

Цей вид родини Орхідні – багаторічна трав’яна рослина 20-60 см заввишки, яка зростає у широколистяних та мішаних лісах, на берегах річок і узліссях.

Вразлива любка дволиста має високе, струнке стебло. Зверніть увагу, що кількість листочків на стеблині коливається від 4 до 6, нижні з яких еліптичної форми, зближені при основі тендітного стану рослини.

Детальніше...

РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИННОГО СВІТУ ЯЛІВЩИНИ: КОРУЧКА ЧЕМЕРНИКОВИДНА

Унікальні види флори – показник цінності природної території, її природоохоронного статусу та важливості для збереження біорізноманіття.

Територія нашої неповторної «Ялівщини» насичена представниками раритетної рослинності. У межах зеленої перлини Чернігова зустрічаються 22 рідкісні види, зокрема 8 з них – червонокнижні.

Варто зазначити, що рослини, занесені до Червоної книги України, підлягають особливій охороні на всій території країни. Серед таких видів на території «Ялівщини» трапляється дивовижна рослина – коручка чемерниковидна.

Цей тендітний скарб родини Орхідні – багаторічна трав’яна рослина 30-100 см заввишки, яка зростає переважно у хвойних, мішаних та широколистяних лісах, зрідка – на узліссях.

Детальніше ...

НА ЧЕРНІГІВЩИНІ СТВОРЕНО ДВА НОВИХ ОБ’ЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

У грудні в області розширено площу територій і об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) більше ніж на 65 гектарів.

Зокрема, в межах Киселівської сільської ради поблизу села Новоселівка (Чернігівський район) оголошено ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Чернігівські півники» площею 3,7 гектари. Територія представлена двома невеликими водоймами-старицями колишнього русла р. Десна разом з оточуючими болотами, на яких ростуть півники сибірські, занесені до Червоної книги України. Ці озера мають важливе значення як місце відпочинку мігруючих водоплавних птахів.

Крім того, у межах Сухополов’янської сільської ради, що на Прилуччині, створено ландшафтний заказник «Щурове» площею 63 гектари. Ця унікальна територія знаходиться між селами Ряшки (Сухополов’янська громада) та Щурівка (Ічнянська громада) й охоплює заболочену заплаву річки Смош із горбистим рельєфом. Уздовж русла річки та меліоративних каналів простягаються тополеві й вербові насадження, а болотисті луки вкриті різноманітною рослинністю. Серед них виділяються тонконіг болотний, мітлиця пагоносна, горошок мишачий, жовтець їдкий, ситники та частуха подорожникова.

Детальніше ...

ДЛЯ 19 ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ РОЗРОБЛЕНІ ПРОЄКТИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Важливим інструментом діяльності зі збереження унікальних природних комплексів та ландшафтів, біорізноманіття екосистем є розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Так, цьогоріч в рамках Програми охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2021-2027 роки розроблено 11 таких документів для об’єктів ПЗФ місцевого значення, розташованих на території 6 громад Ніжинського, Прилуцького і Чернігівського районів. Зокрема 3 проєкти – для Новобілоуської сільської ради, по 2 – для Варвинської, Любецької, Талалаївської селищних рад, також по 1 проєкту для Дмитрівської селищної і Сухополов’янської сільської рад.

Серед заповідних об’єктів зі встановленими межами – ботанічні заказники «Липовий Яр», «Цикля», «Мокрець», гідрологічні заказники «Кропивне», «Струга», «Халявинський», «Українсько-Березівський», ландшафтні заказники «Засенкове», «Жданівсько-Липівський», гідрологічна пам’ятка природи «Болото «Кораблище» та ботанічна пам’ятка природи «Дерева садиби П.Г. Березовського».

Детальніше...

ОСІННЯ МАГІЯ МІЖРІЧИНСЬКОГО

У міжріччі Дніпра та Десни розкинулась мальовнича територія одного з найбільших регіональних ландшафтних парків нашої держави з символічною назвою «Міжрічинський».

Могутні ліси, запашні луки та містичні болота заповідної землі вкотре вбралися в осінні магічні шати та наповнюють яскравим маскарадом листопаду навколишній простір.

Природа цієї дивовижної місцевості поступово готується до зимового спокою, щоб навесні знову наповнити буянням життя довкілля рідного краю.

Відвідайте неповторний парк Чернігівщини, вдихніть осінню свіжість та отримайте позитивний заряд енергії. Вивчайте та бережіть природно-заповідний фонд України – основи підтримання екологічного балансу планети.

Детальніше ...

ПОДОРОЖУЄМО ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ ІЧНЯНЩИНИ

Лісовий заказник місцевого значення "Дружба" – об’єкт природно-заповідного фонду нашої області, розташований на території Ічнянської територіальної громади Прилуцького району.

Заказник створено з метою охорони та збереження в природному стані природного мішаного лісу та його рослинності з ділянками насаджень горіха чорного, модрини європейської.

Основні завдання заказника – збереження та охорона рідкісних видів птахів, рослин і тварин; проведення наукових досліджень і спостережень; підтримка загального екологічного балансу в регіоні; поширення екологічних знань.

Детальніше ...

ПОДОРОЖУЄМО ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ НІЖИНЩИНИ

Одним із важливих досягнень природоохоронної діяльності Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА у 2024 році є створення ландшафтного заказника місцевого значення «Кобижчанський».

Цей об’єкт природно-заповідного фонду нашої області, розташований на території Бобровицької територіальної громади Ніжинського району, створено з метою охорони та збереження в природному стані мальовничого краєвиду природного сосново-дубового лісу на горбистій місцевості.

Основними завданнями заказника є: збереження та відновлення природних комплексів; охорона та відновлення чисельності рослин та тварин, у тому числі рідкісних видів птахів; підтримання загального екологічного балансу в регіоні; проведення наукових досліджень і спостережень; поширення екологічних знань.

Детальніше ...

НЕПОВТОРНА ЯЛІВЩИНА: ДИВОСВІТ ЗЕЛЕНОЇ ПЕРЛИНИ ЧЕРНІГОВА

Чи усвідомлює кожен з нас, який унікальний і неймовірний спадок отримали ми від наших пращурів – просто посеред міста в будь-який час можемо насолодитися лісовою прогулянкою, вдихнути цілющий аромат хвойних дерев і духмяного різнобарв’я, чарівним співом пташок.

Ялівщина – безцінний зелений осередок нашого краю з археологічною спадщиною, своєрідними ареалами дикої природи, науково-дослідним, еколого-просвітницьким, природоохоронним значенням, джерелами водозабезпечення Чернігова.

Так, за твердженням археологів, на території Ялівщини знайдені поселення епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.), раннього заліза (VII – IV ст. до н.е.), київського типу (III – V ст.), волинцевсько-київського типу (VIII – IX ст.), давньоруське (IX – XIII ст.). Й досі на оголених ділянках землі цієї природно-історичної місцевості знаходять уламки керамічних горщиків доби скіфів (середини І тис. до н.е.), періоду ранніх слов’ян (ІІІ-V ст. н.е.) та епохи Київської Русі (XI-XII ст.). За останніми даними науковців, серед знахідок і половинка вудил XII ст.

Детальніше ...

ПОДОРОЖУЄМО ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ ЧЕРНІГІВЩИНИ

Ще один неповторний скарб природи поповнив перелік природно-заповідних об’єктів нашого краю – «Єрмолова плавля».

Цей гідрологічний заказник місцевого значення, розташований в заплаві р. Десна на території Кіптівської громади Чернігівського району, створено з метою охорони та збереження в природному стані захисних лісів, лісів вздовж берегів річок, навколо озер та водойм, що мають водоохоронне значення.

Основна роль «Єрмолової плавлі» у природі полягає у регулюванні рівня ґрунтових вод прилеглих територій та підтриманні загального екологічного балансу в регіоні.

Детальніше...

ПОКИ СЕДНІВСЬКА ГРОМАДА ВАГАЄТЬСЯ, У КІПТІВСЬКИЙ ВЖЕ СТВОРИЛИ НОВИЙ ГІДРОЛОГІЧНИЙ ЗАКАЗНИК

Дискусія щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Клочківський» на території Седнівської громади триває вже більше півроку.

На заваді цьому – сумніви місцевих жителів і окремих депутатів, які побоюються, що створення об’єкту природно-заповідного фонду обмежить їх можливості у використанні земель.

У зв’язку із такою ситуацією, Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА надає роз’яснення щодо переваг і можливості використання заповідних територій та запрошує громадськість підтримувати такі екоініціативи.

Територія, яка пропонується до створення ландшафтного заказника місцевого значення «Клочківський», є заплавною ділянкою долини річки Снов. Її заповідання допоможе зберегти територію, багату на рідкісні рослини, які занесені до Зеленої книги України та є ключовим підґрунтям для розвитку тваринного світу.

Детальніше...

У СЕДНІВСЬКІЙ ГРОМАДІ ПЛАНУЮТЬ СТВОРИТИ ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «КЛОЧКІВСЬКИЙ»

Заповідання цінних природних територій навколо села Клочків обговорили учасники наради, яку провела в.о. Седнівського селищного голови Тетяна Мориляк за участю представників Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації, місцевих депутатів та жителів громади. Крім того, до обговорення зазначеного питання долучились депутат Чернігівської обласної ради Галина Логвиненко та науковець Олександр Яковенко.

Детальніше...

ПЕРШОЦВІТИ ЯЛІВЩИНИ – ПЕРША ПОСМІШКА ВЕСНИ

Щороку першими проявами весни є поява першоцвітів. Вони кольоровими промінчиками виглядають на лісових галявинах та пагорбах, вкриваючи їх мальовничими килимами.

Перші весняні рослини – ефемероїди (від грецьких слів «ephemeros» - одноденний, короткочасний) мають підземні стебла – цибулини, бульби, кореневища, які є справжніми коморами поживних речовин. Це дає змогу рослинам дуже швидко розвиватися навесні. Світлолюбні і вологолюбні, вони спішать відцвісти до пригнічення їх іншими рослинами. На весь цикл розвитку – від сходів до зрілого насіння – цим рослинам потрібно всього кілька тижнів.

Детальніше...

ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ ЧЕРНІГІВЩИНИ: СОКИРИНСЬКИЙ ПАРК

Особливе місце серед цінних природних комплексів області, взятих під охорону, займають парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – заповідні території, що виділяються різноманіттям рослинного світу, неймовірними ландшафтами з пагорбами, водними джерелами та водоспадами, долинами струмків чи річок, архітектурними спорудами, скульптурами тощо.

У нашій області налічується 19 таких об’єктів, справжньою окрасою південної Чернігівщини є – Сокиринський парк, який перебуває під охороною держави та має статус загальнодержавного. 

Це один з найбільших парків, простори якого розкинулися у мальовничому місці поруч з селищем Сокиринці Срібнянської громади.

Парк має велику площу і славиться своєю природною красою, через що є популярним місцем у відпочинку – як тутешніх жителів, так і туристів.

 Детальніше...

ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ МЕНЩИНИ: ЗАГАЛЬНОЗООЛОГІЧНИЙ ЗАКАЗНИК "КАМОРЕТСЬКИЙ"

Ця дивовижна перлина Чернігівщини розташована неподалік від с. Блистова Менської територіальної громади (Корюківський район).

Заказник має наукову цінність для збереження генофонду дібров, зокрема їх залишків у заплаві Десни, а також для охорони заплавно-лісового, болотного і навколоводного фауністичних комплексів.

Простори заповідної території, насиченої мальовничими озерами, розкинулися на правому березі Десни та оточені меандрою річки.

Ландшафт заказника являє собою поєднання рівнинних ділянок з хвилястими та місцями горбистими елементами рельєфу.

Тут представлені справжні діброви (ліщиново-конвалієві, крушиново-конвалієві, ліщиново-різнотравні), осичники, чорновільшняки та вербняки з густим підліском з верби тритичинкової.

Детальніше...

ДО ДНЯ МЕЗИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Ця дивовижна «Українська Швейцарія», розташована переважно на правому (високому) березі Десна, створена з метою збереження, відтворення й раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Новгород-Сіверського Полісся.

Мезинський парк – особливе місце, яке займає величезну територію площею 31032,2 га, охоплюючи 17 населених пунктів.

Його «родзинка» – звивиста Десна. Це єдина велика річка Європи без дамб і водосховищ: тільки природне русло.

Тутешні ландшафти просто зачаровують своєю красою. З високих пагорбів відкриваються неймовірні краєвиди на заплавну Десну й неосяжні луки. Значну територію займають ліси, що мальовничо розкинулися на схилах.

Детальніше...

ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ РІПКИНЩИНИ: ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК "ЗАМГЛАЙ"

Вкотре пропонуємо поринути у дивожний світ природно-заповідного фонду нашого краю. Чернігівщина знову вражає! До вашої уваги – одна з найбільших болотних систем в Україні: природа створила неймовірний комплекс заболочених лісів, лук, піщаних гряд та підвищень в прадолині Дніпра під назвою «Замглай».

Основне значення ландшафного заказника – збереження гідрологічного режиму прилеглих територій.

Цей безцінний скарб природи загальною площею 4428 га включає такі водно-болотні угіддя як: Паристе, Північний Замглай, Центральний Замглай, Південний Замглай.

Детальніше...

НАША КОЗУЛЯ В БЕРЕМИЦЬКОМУ ПОЧУВАЄТЬСЯ ДОБРЕ

Козуля, яку врятували екоактивісти і влітку передали Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, вже підросла і стала ще гарнішою.

Маленькому беззахисному дитинчаті на наше прохання надав прихисток Парк природи «Беремицьке», де тваринка мешкає і зараз. Працівники парку забезпечили козулі належний догляд і майже природні умови існування.

До речі, у нашої красуні є вже кавалер, з яким вони проживають в одному великому вольєрі з 9 листопада. А навесні пару планують випустити на територію заповідної частини парку – у вільне життя.

Детальніше...

ЧЕРНІГІВЩИНА – ЛІДЕР В УКРАЇНІ ЗА КІЛЬКІСТЮ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

На сьогодні мережа природно-заповідного фонду (ПЗФ) регіону нараховує 680 об’єктів загальною площею 263,3 тис. га, або 7,89 % площі області.

До складу ПЗФ області входить 8 категорій об’єктів, серед яких:

- 2 національні природні парки (НПП) Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га), а також частина НПП «Залісся» (площею 1287,5 га);

- 3 регіональні ландшафтні парки – «Міжрічинський» (78753,95 га), «Ніжинський» (6122,6991 га) та «Ялівщина» (площею 168,7 га);

- 461 заказник, 139 пам’яток природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 53 заповідні урочища;

- дендропарки «Тростянець» (загальнодержавного значення) та «Прилуцький» (місцевого значення), Менський зоопарк загальнодержавного значення.

Детальніше...

РУШАЙМО ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ ЧЕРНІГІВЩИНИ: МЕЗИНСЬКИЙ НПП

Сьогодні розпочинаємо знайомити вас із заповідними територіями нашого краю, адже Чернігвщина є лідером в Україні за кількістю об’єктів природно-заповідного фонду.

Для початку завітаємо до справжньої перлини Полісько-сіверського краю – Мезинського національного природного парку.

Ця оаза є унікальним осередком біорізноманіття та скарбницею історії, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє.

Родзинка парку – паліотична стоянка, вік якої сягає 20 тисяч років до н.е. Це одна з найвизначніших пам’яток світового значення.

Детальніше...

ПРОДОВЖУЄМО ПОДОРОЖ ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ ЧЕРНІГІВЩИНИ: ІЧНЯНСЬКИЙ НПП

Сьогодні пропонуємо насолодитися ще однією зеленою окрасою нашого краю – просторами Ічнянського національного природного парку (НПП).

Тут кожен відвідувач парку обов’язково втамує туристичну спрагу відтуливши завісу його неймовірної природи.

Десять тисяч гектарів незайманої Чернігівщини, де заслухаєшся пташиним співом і затамуєш подих, спостерігаючи за мешканцями лісопарку.

Розкішні галявини польових квітів, барвисте різнотрав’я на луках, сосновий бір, дубник, березовий гай, колоритні болота, безліч годівниць для тварин – все це зустрінете, крокуючи тутешніми еколого-туристичними маршрутами.

Детальніше...

ЗАПРОШУЄМО У ВІРТУАЛЬНУ ПОДОРОЖ ДО РЛП «МІЖРІЧИНСЬКИЙ»

Це один із найбільших і наймолодших регіональних ландшафтних парків України та природно-заповідних об’єктів Європи. Свою назву РЛП отримав завдяки розташуванню у межріччі Дніпра та Десни. Його площа – майже 79 тисяч гектарів. До складу парку входять 17 об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких – гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Озеро Святе», решта – це заказники, пам’ятки природи, урочища місцевого значення.

Міжрічинський – край незайманої природи, соснових лісів, льодовикових піщаних дюн і заповідних непрохідних боліт. Розлогі лісові масиви, заплавні луки й болота збереглись тут у первозданному вигляді. Їх неповторна краса вражає, надихає і дарує незабутні емоції.

Сьогодні РЛП є популярним місцем відпочинку різних категорій відвідувачів – рибалок, грибників, піших, водних та автомобільних туристів. Все більшого поширення тут набуває зелений туризм.

Детальніше...

ПАРК ПРИРОДИ «БЕРЕМИЦЬКЕ» ПРИХИСТИВ МАЛЕНЬКУ КОЗУЛЮ

Маленьке беззахисне дитинча козулі, знайдене в лісі, небайдужа екоактивістка передала Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА.

Надати прихисток тваринці на пропозицію Наталії Грудницької, очільниці профільного Департаменту одразу згодилися у Парку природи «Беремицьке».

Тож, учора, 27 червня, під час робочої поїздки до парку представники Департаменту доставили маля до його нового помешкання. Тут косулю спочатку оглянув ветеринар, а потім її помістили в окреме приміщення і нагодували.

Детальніше...

ЕКОАКТИВІСТКА ПОДІЛИЛАСЯ ВРАЖЕННЯМИ ВІД ПРОГУЛЯНКИ ЯЛІВЩИНОЮ

Я часто і з задоволенням проводжу свій вільний час в моєму улюбленому зеленому куточку Чернігова – в регіональному ландшафтному парку «Ялівщина». Тож вчора був один з таких днів – пройшлися з однодумцями. Свіже чисте повітря парку з примішками запашних трав та хвої – то насолода і натхнення.

Прогулянка Ялівщиною подарувала загалом надприємні враження. Так, крокуючи тутешніми зеленими стежками, першим зустріли дрозда, який з цікавістю спостерігав за нами, – невеличкий із темним забарвленням птах жваво стрибав по лісовій галявинці. До речі, на території Ялівщини так багато пташок, і скрізь видніються їх будиночки та гніздечка. Далі нам співав соловей, дзвірінькала синичка, кувала зозуля… Пухнастими хвостиками привіталися білочки.

Детальніше...

ПОДОРОЖ ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ ПОЛІССЯ. РЛП «НІЖИНСЬКИЙ»

Вдихнути на повни груди свіжого повітря; ловити промені вранішнього сонця, яке ніби закликає нас до пробудження і нових відкриттів, милуватися його повільним заходом; насолоджуватися неймовірною природою; зустрічати червонокнижних представників флори і фауни; спостерігати як малюють фарбами різні пори року – це все про регіональний ландшафтний парк «Ніжинський».

Саме цей своєрідний зелений куточок Полісся, розташований в межиріччі Десни та Остра, дозволить вам пірнути в історико-культурний контекст Ніжинщини, завдяки тутешнім пам’яткам як давньої, так і новітньої історії, а ще збереженню традиційних способів господарювання.

То ніби зловити погляд з іншої епохи, адже парк «Ніжинський» – славетний край незайманої природи, мішаних лісів, непрохідних боліт і дивовижного рослинного різноманіття.

Детальніше...

НА ЧЕРНІГІВЩИНІ ВИЯВИЛИ МІСЦЯ ГНІЗДУВАННЯ ЧЕРВОНОКНИЖНИХ ЧОРНИХ ЛЕЛЕК

Чорний лелека – один із найзагадковіших, унікальних і найменш вивчених представників фауни України. Цей лісовий птах гніздиться у віддалених, глухих кутках старих заболочених лісів, що не зазнали втручання людини. Найбільше полюбляє листяні ліси, заплави. Веде потаємний спосіб життя й уникає шуму, дуже чутливий до візитів на гніздову територію.

На пошуки цього загадкового птаха філією Чернігівське лісове господарство ДП «Ліси України» була організована експедиція у складі представників цього підприємства, фахівців Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА і науковців.

Експедиція обстежила території Остерського, Карпилівського, Моровського, Сорокошицького та Любецького лісництв. У трьох з них виявлені гнізда чорного лелеки, зокрема в Остерському, Любецькому та Сорокошицькому.

Детальніше...

ПРОДОВЖУЄМО ЕКСКУРС ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ ЧЕРНІГІВЩИНИ!

Сьогодні пропонуємо віртуальну подорож до Ічнянщини, аби відвідати дендрологічне диво Чернігівщини та всієї України – парк загальнодержавного значення «Тростянець».

Це пам’ятка садово-паркової архітектури ХІХ століття, створена зусиллями Івана Скоропадського – нащадка українського гетьмана. Територія парку складає понад 200 гектарів.

Парк вирізняється оригінальною особливістю композиційної побудови: ззовні – це просто лісовий масив, а всередині – «Швейцарська ущелина», так називають центральну ділянку парку зі штучно створеним гірським рельєфом та озерами. До слова, висота деяких пагорбів сягає 35 метрів, а на їх створення пішло 30 років – саме стільки часу знадобилося, аби перетворити рівнину в невелику гору.

Детальніше...

ЗИМОВІ ГРИБИ В ЯЛІВЩИНІ

Днями працівники парку та викладач НУ «Чернігівська політехніка», кафедри аграрних технологій та лісового господарства, кандидат економічних наук, доцент кафедри Кудряшова Катерина Миколаївна провели дослідження з виявлення нових та постійних місць зростання зимових видів грибів, які зростають на території парку. В процесі дослідження були відібрані зразки, за якими визначено 12 видів грибів.

Детальніше...

НА ЧЕРНІГІВЩИНІ ЗБІЛЬШИЛАСЯ ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНО- ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

Минулого місяця два об’єкти природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) Чернігівської області змінили свої межі, в результаті чого заповідна мережа області збільшилась на 24,6 гектари.

Попередньо відповідне клопотання від філії «Городнянське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про зміну меж об’єктів ПЗФ місцевого значення – заповідних урочищ «Нова зимниця» та «Присторонська дача» були розглянуті Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА.

Детальніше...

ЗЕЛЕНИМИ СТЕЖКАМИ НОВГОРОД-СІВЕРЩИНИ

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Мурав’ївський» – перлина Новгород-Сіверщини, що має природоохоронне, наукове та естетичне значення.

Ця заповідна територія – осередок збереження і відтворення типового ландшафту заплави річки Десна, охорони біорізноманіття Новгород-Сіверського Полісся, підтримання екологічного балансу в регіоні, поширення екологічних знань.

Ландшафтний заказник має площу понад тисячу гектарів та межує з національним природним парком «Деснянсько-Старогудський».

Детальніше...

НА ІЧНЯНЩИНІ СТВОРИЛИ НОВИЙ ОБ’ЄКТ ПЗФ, НА СЕМЕНІВЩИНІ РОЗШИРИЛИ ІСНУЮЧИЙ

Рішеннями сесії Чернігівської обласної ради в області збільшено площу територій і об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) на 32 гектари.

Зокрема, оголошено ще один об’єкт ПЗФ – ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Віковий дуб-красень Іржавця».

Пам’ятка природи створена за ініціативою жителів с. Іржавець Ічнянської територіальної громади (Прилуцький район). Орієнтовний вік дуба – 320 років, висота – 28 метрів, обхват стовбура – 3,2 метри.

Детальніше...

ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ ЧЕРНІГІВЩИНИ: КАЛЬДЕЗІЯ БІЛОЗОРОЛИСТА

Рослинний світ нашого регіону нараховує близько 85 видів, занесених до Червоної книги України. Серед них – кальдезія білозоролиста.

А чи знаєте ви таку рослину? Це неймовірний реліктовий теплолюбний вид, який донедавна у нас вважався зниклим. А в 2006 році кальдезію повернули на сторінки Червоної книги після того, як науковці Національної Академії наук України знайшли цю рослину на Волині: у тихій заводі річки Кормин – урочище Чортове болото. На Чернігівщини популяції виду представлені у вигляді окремих невеликих куртин в заплавах річок Дніпра і Сейму.

Детальніше...

ЧЕРВОНОКНИЖНІ ТВАРИНИ ЧЕРНІГІВЩИНИ: ЛОСЬ ЗВИЧАЙНИЙ

Тваринний світ нашої області нараховує близько 120 видів, занесених до Червоної книги України. Серед них – лось звичайний або європейський. Попри всі суперечності, цю тварину у 2021 році остаточно включено до Червоної книги України зі статусом «вразливий».

Лось звичайний є найбільшим ссавцем фауни України після зубра. Довжина тіла самця досягає 3 м, висота в загривку 2 м, довжина хвоста 12-13 см, маса 360-600 кг. Лісового велетня природа наділила потужними рогами, які він скидає наприкінці осені – на початку зими. Самки порівняно дрібніші. Відмінні ознаки виду серед представників родини оленевих – короткі тулуб і шия, високий загривок у вигляді горба.

Детальніше...

ТОРІК ВСТАНОВЛЕНІ МЕЖІ 35 ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ ЧЕРНІГІВЩИНИ

За рахунок коштів місцевих бюджетів та обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2023 році 15 громад області розробили проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж 35 територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) загальною площею майже 3,4 тисячі гектарів. До цього зазначені проєкти мали лише 27 об'єктів ПЗФ Чернігівщини.

Які громади встановили межі заповідних територій?

Найбільше таких документів розробила Менська територіальна громада – 9, по 4 – Седнівська і Сухополов’янська, по 3 – Новобасанська та Понорницька, по 2 – Дмитрівська і Козелецька, по одному – Варвинська, Добрянська, Іванівська, Коропська, Новобілоуська, Олишівська, Остерська та Срібнянська.

Детальніше...

Назад