Назад 2 ЛЮТОГО – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ (WORLD WETLANDS DAY) 2 лютого – Всесвітній День водно-болотних угідь. У 1971 році в м. Рамсар (Іран) була заснована Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів.
Метою цієї угоди є «збереження та раціональне використання водно-болотних угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій, та міжнародної співпраці, які будуть складовою досягнення збалансованого розвитку світу». Всесвітній день водно-болотних угідь вперше відзначено в 1997 році.
У 2022 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначатимуть під девізом «Водно-болотні угіддя - на користь людям і природі!». Ця тема привертає увагу до важливості водно-болотних угідь для багатьох аспектів діяльності та здоров’я людини, а також ролі цих екосистем для збереження біорізноманіття.
Існування більш ніж мільярда людей залежить від водно-болотних угідь, оскільки основним напрямком використання водно-болотних угідь є рибальство та аквакультура, вирощування рису, туризм та рекреація, транспортування, водозабезпечення тощо.
З 1970 року було втрачено 35% усієї території світових водно-болотних угідь. Вони зникають втричі швидше, ніж ліси. А рослини і тварини, що залежать від їх існування, звісно перебувають під загрозою зникнення.
На сьогоднішній день водно-болотні угіддя займають близько 6% земної поверхні. А в Україні їх площа займає близько 1,6% від території. І причиною такого скорочення є:
- зміна клімату;
- дренування та осадо-накопичення;
- надлишкове використання води;
- забруднення та вилов риби.
Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН приблизно 90% усіх стихійних лих пов’язані з водою. Проте переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трансформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати з неї торф чи перетворити болота на поля.
Рамсарська конвенція декларує основні аргументи важливості водно-болотних угідь для забезпечення нашого майбутнього, а саме: водно-болотні угіддя важливі для забезпечення людства прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водоносних горизонтів; ці угіддя годують людство. Вони забезпечують відновлюваними природними ресурсами для природних промислів, будівництва та опалення; мають значні бальнеологічні ресурси та використовуються з рекреаційними цілями; зберігають біорізноманіття та екологічну рівновагу; депонують вуглець, продукують кисень та допомагають у боротьбі зі змінами клімату.
Однією з основних умов приєднання країн до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на їхній території. Угіддя, оголошені державою Рамсарськими, Секретаріат конвенції вносить до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів міститься у базі даних Міжнародного бюро зі збереження водно-болотних угідь і постійно оновлюється.
Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація «Wetlands International».
Кожна країна - Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.
Нині зазначений Перелік включає 2414 водно-болотних угідь, загальною площею 254 млн. 540 тис. 512 га. Загалом 43 % площі водно-болотних угідь (110 млн. га) знаходиться у Африці, 24 % (61,6 млн. га) - у Південній Америці, третю позицію займає Європа - це 11 % (28 млн. га), по 9 % загальної площі водно-болотних угідь у Північній Америці та Азії - 23,6 та 21,4 млн. га відповідно.
У межах територій України знаходяться 50 водно-болотних угідь міжнародного значення, загальною площею 802,604 тис.га. З них 4 водно-болотні угіддя отримали статус міжнародних у 1976 році, у 1995 році - 18 водно-болотних угідь, в 2004 році - 11 водно-болотних угідь, у 2013 році - 6 водно-болотних угідь, а у 2019 році ще 11 водно-болотних угідь на території природно-заповідного фонду України отримали міжнародний статус.
На території нашої області є ряд водно-болотних угідь, які можуть бути перспективними для визнання Рамсарською конвенцією, це – «Заплава Десни», «Заплава Десни між м. Остер та с. Смолин» та Північно-східна частина Київського водосховища.
Водно – болотне угіддя «Заплава Десни між м. Остер та с. Смолин» розташоване в заплаві Десни Чернігівській області між м. Остер на півдні та селами Надинівка і Смолин на півночі. Довжина водно – блотного угіддя становить 38,4км. Ширина заплави - близько 6км. Русло звивисте, є багато заток і стариць. Площа його складає 23650га. Угіддя переважно є заплавою р. Десни з окремими ділянками надзаплавної тераси тут переважає лучна рослинність. На території водно – блотного угіддя виявлено види рослин, які занесені до Червоної книги України: зозулинці жилкуватий і болотний, пальчатокорінник м'ясочервоний, сальвінія плаваюча. Із списку видів, що хороняються у Чернігівській області, виявлені півники сибірські, вужачка звичайна, суниці мускусні. Виявлено водні угруповання з домінуванням латаття білого та глечиків жовтих, які занеcені до Зеленої книги України.
Відновлюючи та зберігаючи водно-болотні угіддя, людство застосовує природоорієнтовані рішення для накопичення води, адаптації до зміни клімату та вирішення багатьох соціально-економічних питань, пов’язаних з використанням природних ресурсів
Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації
Назад |