Назад 2 ЛЮТОГО - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ
(WORLD WETLANDS DAY)
Всесвітній день водно-болотних угідь щороку, країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, у тому числі Україна, відзначають 2 лютого.
Так, саме в цей день у 1971 році в м. Рамсар (Іран) була заснована Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів.
Мета угоди – «збереження та раціональне використання водно-болотних угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій, та міжнародної співпраці, які будуть складовою досягнення збалансованого розвитку світу». Всесвітній день водно-болотних угідь вперше відзначено в 1997 році.
Водно-болотні угіддя – це ресурс, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, втрата якого була б непоправною. Вони відіграють дуже важливу роль в екосистемі, оскільки є одним з найбільших джерел прісної води та природнім місцем проживання для багатьох водоплавних тварин та рослин, допомагають зменшити вплив повеней, продукують кисень та допомагають у боротьбі зі змінами клімату, тому заслуговують на охорону і збереження.
Протягом всього періоду цей день визначався під різними лозунгами, але значення завжди одне – підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у протидії змінам клімату, поглинанні вуглецевих сполук, пом’якшенні впливу посух, зменшенні впливу повеней та штормів.
Заходи, які проводять у Всесвітній день водно-болотних угідь, покликані привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання збалансованого розвитку нашої планети.
Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація «Wetlands International».
Кожна країна - Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.
На території нашої області є ряд водно-болотних угідь, які можуть бути перспективними для визнання Рамсарською конвенцією, це – «Заплава Десни», «Заплава Десни між м. Остер та с. Смолин» та Північно-східна частина Київського водосховища.
З огляду на зазначене можна підкреслити, що відновлюючи та зберігаючи водно-болотні угіддя, людство застосовує природоорієнтовані рішення для накопичення води, адаптації до зміни клімату та вирішення багатьох соціально-економічних питань, пов’язаних з використанням природних ресурсів.

«Бондарівське болото» на території регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський»
Заплава Десни на території Мезинського НПП у Новгород-Сіверському районі
Заплава Десни біля міста Новгород-Сіверського
Назад |